Сб, 20.04.2024, 13:21:23
Вітаю Вас Гість | RSS

Підполозянська ЗОШ І-ІІ ст.

Форма входу

Національно-патріотичне виховання

Військові  традиції  не вмирають, доки існує сам народ розвиваються його збройні сили. 14 жовтня  ми віддаємо  данину любові та поваги до Захисника України.

13  жовтня  з  нагоди  святкування  Дня захисника  України  та  Дня  Українського  козацтва  у  Підполозянській  ЗЗСО  І – ІІ  ступенів  відбувся  спортивно -  розважальний  захід  « Козацькі  розваги » , у якому взяли участь учні 5 – 6 кл  разом  з  педагогом – організатором Курах В.В.   Було дуже  багато  різноманітних  та цікавих  конкурсів  на силу, спритність, рівновагу. Естафети  з  кульками, м’ячами, стрибки  в мішках.  Окремих  гарних  слів  заслуговує перший конкурс  свята, коли кожен  клас мав представити  свою команду.  Це  веселі девізи , енергійні  пісні .  У  підсумку, перше почесне місце  посів  5 клас, друге  6 клас .  Але  не було  переможців  і  переможених,  була  дружба, побратимство  і  взаємовиручка. Проведене  свято  ще раз  підкреслило,  що козацькому  роду  не буде переводу!

В Україні - як і в усьому світі 8 та 9 травня відзначаються Дні пам’яті жертв Другої світової війни . У цей день гідно вшановується подвиг українського народу , його визначний внесок у перемогу у Другій світовій війні . Ось і учні Підполозянського ЗЗСО І – ІІ ступенів долучились до відзначення цієї події . Разом з педагогом – організатором Курах .В. виготовили символ цієї дати - « Мак пам’яті» Червоні квіти - маки пам’яті . За цей день школа перетворилась на поле , яскраво всіяне маками , бо саме ці квіти символізують пам'ять про усіх загиблих на війні . На загальношкільній лінійці педагог - організатор провела для учнів короткий екскурс про перебіг Другої світової війни , про втрати українського народу . Учні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання .Україні - як і в усьому світі 8 та 9 травня відзначаються Дні пам’яті жертв Другої світової війни . У цей день гідно вшановується подвиг українського народу , його визначний внесок у перемогу у Другій світовій війні . Ось і учні Підполозянського ЗЗСО І – ІІ ступенів долучились до відзначення цієї події . Разом з педагогом – організатором Курах .В. виготовили символ цієї дати - « Мак пам’яті» Червоні квіти - маки пам’яті . За цей день школа перетворилась на поле , яскраво всіяне маками , бо саме ці квіти символізують пам'ять про усіх загиблих на війні . На загальношкільній лінійці педагог - організатор провела для учнів короткий екскурс про перебіг Другої світової війни , про втрати українського народу . Учні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання .

Карпатська Україна 1938-1939 років - це одна зі світлих сторінок історії Закарпаття, мешканці якого після століть поневолення нарешті здобули свою державність. Радісною була ця подія і тому, що сталося це не через заколот чи переворот, а конституційним шляхом. У школі з метою виховання в учнів поваги до героїчних сторінок минулого краю, шанобливого ставлення до карпатських січовиків було облаштовано виставку малюнків , рефератів та літератури на тему: « Карпатська Україна». Августин Волошин». Випущено стінгазету « Проголошення 80-річниці Карпатської України». Класними керівниками 5-9 класів проведено виховні години та вчителем історії Дербаль А. О. перегляд документального фільму про події 1938 – 1939рр. Карпатська Україна проіснувала недовго, проте залишила свій слід у історії державотворення. Історичне значення незалежної держави українців полягало в тому, що було ще раз продемонстровано непереборне прагнення українського народу до створення власної держави. Ми – незламна нація , яку не подолати і не зламати. І ми повинні пам’ятати тих, хто поклав життя своє за нашу державність.

День соборності України

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ФАШИЗМУ

З метою вшанування памяті жертв нацизму в Україні щорічно у другу неділю вересня люди згадують усіх невинних жертв, які загинули від рук фашистів, а також вшановують память і заслуги наших воїнів. В 2018 році День памяті жертв фашизму припав на 09 вересня. Відзначення цього дня було започатковано у 1962 році і визначений саме у цьому місяці, тому що з ним повязані дві дати Другої світової війнидень її початку і її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби саме в цей вересневий день.

До Дня пам’яті жертв фашизму у нашій школі проведено години спілкування, на яких було висвітлено інформацію про події 1939-1945 років. Просвітницька робота серед учнів була спрямована на вшанування пам’яті жертв фашизму, протидії його реваншу, а також поширення правдивої інформації про фашизм як ідеологію.

Педагог-організатор та вчитель історії розповіли учням про подвиги героїв у боротьбі проти фашистів. Проведені уроки-слухання «Загроза фашизму: уроки минулого», «Внесок України у боротьбу проти фашизму» та вшановано пам'ять загиблих.

 

Сценарій вечора пам’яті героїв Крут

 

Мета: розширити знання учнів про трагічні події січня 1918 року під Крутами; на прикладі подвигу виховувати почуття патріотизму, поваги до історичного минулого українського народу, борців за незалежність України.

 

Ведуча. Шановні друзі! Український народ щороку вшановує пам’ять молодих борців за волю, полеглих під залізничною станцією Крути. Ця битва стала символом героїзму та відданості Українській державі й національній ідеї, а її дата – 29 січня 1918 року – днем національної трагедії.

Ведучий. 25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла віддавати свого «молодшого брата». Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом лівого есера Муравйова на Київ.

Ведуча. 300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці створеної за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи імені гетьмана Б.Хмельницького та Студентського куреня імені Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету, Київського політехнічного інституту та учні старших класів київських гімназій.

Учениця.

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

На порох стерти, перебити! –

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішитесь, кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти.

В мороці неладу, в пітьмі підлот –

Ваші пісні молодечі,

Лет ваш орлиний, нестримний лет,

Лет крізь вітри і хуртечі.

Учень.

Що там, що вперше з рушницею йти ,

Що там, що тому п’ятнадцять, –

Так хороше вам на ворога йти,

Співом гучним захлинатись.

Хай вам вітри вибігають на шлях,

Просять вернути, голосять, –

«Щоб наша доля…» – лунає в полях,

«Щоб краще в світі жилося».

 

Ведуча. 300 юнаків – цвіт тодішньої української патріотичної молоді – поклали буйні голови, захищаючи від інтервенції Українську Народну Республіку.

Ведучий. А що було під Крутами? Хто були ті юні завзятці? Якої вічної нагороди сподівались юнаки, вирушаючи в бій? Чи вони вірили в свою перемогу? Чи сподівались на свою силу? Ой ні! Чи то були козаки, окурені порохом, призначені до військової справи? Ні, ні. То були гімназисти і молоді студенти, не призначені до військової справи. Вони не визнавали ні права війни, ні права смертної кари. Їх душам було огидне всяке насильство, убивство, бій.

Ведуча. Бій під залізничною станцією Крути належить до однієї з найбільш трагічних сторінок української історії. Але трагедія була не лише в тому, що під Крутами загинув цілий Студентський Курінь. Справа, за яку вони полягли, є справді священною, тож смерть трьохсот борців на полі бою не можна сприймати лише як трагедію. Трагедія полягала в тому, що внаслідок тодішньої політики Українського Уряду українська держава лишилася без своєї збройної сили, без армії. Трагедія була в тому, що на розпачливий заклик Уряду, виданий до українського народу в останні хвилини («Бороніть Україну в небезпеці! Московська армія наближається до Києва!»), відгукнулися лише студенти, які й виступили захищати Україну.

Ведучий. У такий вирішальний для Української Держави час, український уряд, не маючи дисциплінованого, готового до рішучого спротиву війська, залишився безборонним. Тому з початку січня 1918 року в Києві почалося формування Студентського куреня Січових Стрільців, а водночас і Гайдамацького коша.

Ведуча. Молодь Києва щиро відгукнулася на відозву організаційного комітету Студентського куреня. У другій половині січня до Січових Стрільців було записано 300 осіб, виключно з добровольців-студентів вищих шкіл Києва, учнів вищих класів українських гімназій, невеликого складу Першої української юнацької військової школи та кільканадцятьох слухачів школи військових лікарських помічників, найстаршому з яких – 21 , молодшим по 14-16 років.

 

 

Учень. Не наважуючись зустріти ворога у Бахмачі, де перебувало до 2 тис. по-більшовицькому налаштованих робітників, Аверкій Гончаренко наказав відступити до залізничної станції Крути і зайняти оборону. Туди вони дісталися вже 28 січня 1918 року. Позиції, розташовані за кілька сотень метрів від самої станції, були непогано підготовлені для бою.

На правому фланзі вони мали штучну перешкоду — насип залізничної колії, на лівому — студентська сотня в складі вже наявного там загону почала риття окопів і спорудження земляних укріплень. Командувач загону в Бахмачі Аверкій Гончаренко мав у своєму розпорядженні 4 сотні бійців, переважно студентів та юнкерів. Студентський курінь був поділений на чотири чоти (взводи) по 28-30 чол. Три з них зайняли позиції в окопах, четверта, що складалася з наймолодших та тих, хто не вмів стріляти, перебувала у резерві.

Учениця. 29 січня 1918 року року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва розпочався бій, який тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва.

  • . Загін матросів Ремньова потрапив під обстріл захисників Крут. З тилу їх підтримував ще й бронепоїзд і гармата, які здійснювали виїзди у тил наступаючому ворогові та вели їх обстріл. На залізничній платформі також була гармата сотника Лещенка, якою також стримували наступ більшовиків. Втрачаючи вбитих і поранених, більшовики вперто просувалися вперед. Їх гарматна батарея, що до часу стріляла не досить вдало, зосередила вогонь по українських позиціях. Бій тривав більше 5 годин, українці відбили кілька атак, під час яких понесли значні втрати. Приблизно у цей час на допомогу Ремньову почали надходити інші загони Муравйова (зокрема, 1-й Петроградський загін), а з боку Чернігівської колії підійшов ворожий бронепоїзд і почав обстріл обороняючих з тилу.

Учениця. Тим часом, за свідченням очевидців, у студентів та юнкерів почали кінчатися набої і скінчилися снаряди для гармати. Наступаючі загони росіян почали обходити позиції обороняючих з лівого флангу — настала небезпека оточення і юнкери зі студентами почали відхід в напрямку Києва. Більшості вдалося відступити на потязі, який їх чекав. Коло станції Бобрик знаходився більший загін під керуванням Симона Петлюри, але отримавши звістку про повстання на заводі Арсенал Петлюра рушив на Київ, оскільки на його думку найбільша небезпека була якраз там.

Учень. Юнкери відступали під прикриттям насипу, а у студентів спереду і позаду була відкрита місцевість. Командир студентської сотні сотник Омельченко вирішив спочатку багнетною атакою відбити ворога, а вже потім відступати. Атака виявилася невдалою, адже юнакам протистояли професійні вояки. Сотня понесла втрати, загинув і сам Омельченко. Допомога резерву не дала більшовикам оточити та знищити студентів. Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону. Росіяни, або не хотіли, або, швидше за все, не могли наздогнати основні сили і продовжувати наступ на Київ того ж дня — залізницю заздалегідь розібрали ще в Крутах.

Учениця. Коли близько 17 години зібралися усі українські підрозділи, виявилося, що не вистачає однієї чоти студентів, що стояла найближче до станції: у сум'ятті битви в полон потрапив розвідувальний взвод (близько 30 чоловік). Відступаючи у сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Один із більшовицьких командирів Єгор Попов втратив рівновагу, коли дізнався, що втрати склали не менше 300 чоловік. Щоби якось їх компенсувати, він наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців з 27 студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли.Учень 7-го класу Пипський перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна» і всі інші студенти підтримали спів. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.

Ведуча. Це був перший і останній бій юних захисників української незалежності, а для більшості – перша і остання у їхньому житті ніч, проведена поза батьківським домом.

Ведучий. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі. Коли армія УНР повернулася, на полі було зібрано кілька десятків тіл полеглих і перевезено їх до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. 19 березня їх було поховано в братній могилі на Аскольдовому цвинтарі. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним.

 

  • На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, — грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся воїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

Павло Тичина, 1918 рік

 

 

Звучить пісня «Бій під Крутами»

Ведучий. До нашого часу збереглися тільки імена тих, хто був похований на Аскольдовій могилі. А це

(Ведучі зачитують по черзі)

  • Сотник Андрій Омельченко
  • Володимир Шульгин
  • Лука Дмитренко
  • Микола Лизогуб
  • Олександр Попович
  • Андріїв
  • Божко-Божинський
  • Ізидор Курик
  • Олександр Шерстюк
  • Головощук
  • Чижів
  • Кирик
  • Андрій Соколовський
  • Микола Корпан
  • М.Ганькевич
  • Євген Тарнавський
  • Гнаткевич
  • Пипський

Ведучий. Вшануємо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

 

Ведучий. У наших предків був звичай: у день поминання могили мертвих устеляти квітами і запалювати свічки. Запалимо й ми свічки в пам’ять загиблих у боротьбі за утвердження незалежної України юнаків.

 

Ведучий запалює свічки.

 

Ведуча.

Триста їх, як цвіт рясний, весняний,

В снігових заметах залягло:

В їх серцях одне палке бажання

Й в лютий холод полум’ям цвіло.

 

 

Ведучий. Трагічна загибель студентського куреня стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Подвиг українських юнаків, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі...

Ведуча. Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. У масштабах всесвітньої історії ця битва, може, й незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Проте вона – символ нескореного духу нашої нації.

 

14 жовтня – День захисника України

Сценарій виховного заходу

 

Вчитель

     2014 року в українському суспільстві в результаті реакції на збройну агресію Росії підсилилися проєвропейські тенденції відмови від радянських символів і свят, зокрема, від Дня захисника Вітчизни.

   Президент України Петро Порошенко у своєму виступі під час військового параду в Києві 24 серпня 2014 року відзначив:

«        Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!         »

— 14 жовтня – День захисника України.

  Крім того, саме 14 жовтня традиційно відзначається як день створення Української повстанської армії — військово-політичної формації українського визвольного руху.

14 жовтня Свято Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки українського козацтва. Отже, наш виступ присвячено триєдиному святу.

 

Ведучий

     Нелегкою була доля українського народу. В її історичному минулому були роки процвітання і тяжкі роки поневолення. Все це знайшло свій відбиток в українській традиційній вишивці. Червоне – це любов, а чорне – це журба.

 

Учень

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов'я,

Звешся величаво - Україною,

Земле зачарована моя.

 

Учень

Ти мені боліла важко ранами,

Як тебе хотіли розп'ясти,

І нитками - чорними й багряними

Власний образ вишивала ти.

 

Учень

Вишивала ніжністю суворою,

Муками і полум'ям надій.

Я читаю всю твою історію

На сорочці вишитій твоїй.

 

 

Ведучий 2

Не можна говорити про Україну, не згадавши її пророка і поета Тараса Григоровича  Шевченка. У своїх творах , віршах він описує тяжку долю народу і свої мрії до визволення з-під ярма.

 

Сценка

Юнак. Станемо на коліна перед Матір'ю-Україною і помолимось, як Ма­тері Божій.

Дівчина. Станемо на коліна перед Матір'ю Божою і душею засвітимось правдою, як на сповіді.

Юнак. Станемо на коліна перед Україною - і виростемо духом до небес.

Дівчина. Молюсь за тебе, Україно,

                молюсь за тебе кожен час,

                бо ти у нас одна-єдина,-

                писав в своїх віршах Тарас.

 

 

Тарас.

Я так, я так її люблю,

Мою Україну убогу,

Що прокляну самого Бога,

За неї душу погублю!

 

Ведучий. Любов і болі народні зростили його слово і подарували йому безсмертя, і в цьому слові викарбувано заповіт любові до України.

Є одна Україна, як Мати Божа, цариця неба і землі, покровителька і захисниця України, і перед її образом повторимо заповітне Тарасове слово.

 

Тарас.

Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

 

Ведучий 2

 Сягнувши пам'яттю в глибоку давнину кожен українець з гордістю називає себе нащадком і спадкоємцем козаків. Вони через віки навчали нас боротися за незалежність та любити свою землю.

Козацтво – звитяжна історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг.

 

Сценка

 

Дівчинка. Хлопчику, а як тебе звати?

 

Хлопчик-козак. Українцем мене звати.

                            Україна - моя мати.

                             І козацький в мене рід,

                             З давна славен на весь світ.

 

Дівчинка. Хлопчику, а коли ти виростеш, будеш захищати свою Україну?

 

Хлопчик-козак. Так, бо у мене Батьківщина – дивовижна Україна.

                            Буду козаком зростати, буду дім свій захищати.

 

Вчитель

Важливу роль у визволенні української держави відіграла Українська Повстанська Армія. Згадаємо історію її створення і функціонування.

 

Учень

День 14 жовтня визнано днем утворення Української Повстанської Армії. Це свято збігаються з історичним , козацьким святом Покрови.

 

Учень.

Минуло 73 роки з того часу, коли збройні групи ОУН, відділи самооборони почали об’єднуватися  в армію. Волинь і Полісся стали колискою УПА. Потім УПА поширила своє функціонування на всю Україну.

 

Учень.

З 1943 року головним командиром УПА став Роман Шухевич, якому через три роки присвоїли звання генерал-хорунжого УПА. З метою конспірації він виступав під псевдонімом «Тарас Чупринка»

 

Ведуча.

За що і з ким боролися УПА?

 

Учень.

УПА боролися за Україну Самостійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила віл

Календар
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 31
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz