свято врожаю

23  жовтня  у   Підполозянській  ЗОШ   I – II ступенів  відбулося   свято  «Осінній  вернісаж».   У  програмі  свята  проводилася   виставка – конкурс  композиції  «Дари  осені».  Учні   складали   композиції   з  осінніх  дарів    на  вибрану  тему,  де  вони показали  свою  майстерність,  проявили  фантазії  при  виготовленні   різних   композиції  з  фруктів,  овочів.  Завершилось  свято  виступом   учнів  5  класу  під  керівництвом  класного  керівника.   Тема  виховного  заходу    «Осінь  щедра   і  багата»,  у  якому   учні   продекламували   вірші,  розіграли  за  ролями  казочку,  співали  пісні .

                                   Сценарій свята  «Осінь  щедра  і  багата»

Святково прикрашений зал. У центрі залу емблема : пшеничний колосок, дозрілі яблука, ваза, з якої виглядають різні овочі та фрукти, а вгорі журавлиний ключ, який летить до хмар. Все це зображено на фоні рожевого сонця. Звучить мелодія пісні "Хліб всьому голова". Поступово мелодія затихає і з’являються ведучі у залі. Вони обережно ступають на сцену і роздивляються навоколо. (А навколо столи, які прикрасили учні кожного класу). Поки ведучі розглядають дари осені з-за куліс звучить мова на фоні тихої мелодії. Слова із-за куліс:

 1. Небеса просторі, як глибінь ріки Падають, як зорі, з явора листки. А над полем нитка дзвенить, як струна, Зажурилась квітка, сніг, вода.

 2. Зажурлива пора, очей зачарування, Які приємні дні прощальної краси, Люблю я природи зав’ядання, В багрець і золото одягнуті ліси. (Голос із-за кадру стихає і разом з ним стихає мелодія).

 Ведучий: Що це говорить, звідки? Ніяк зрозуміти не можу.

 Ведуча: І я не можу зрозуміти. Така довкола краса, таке багатство довкола, а така тужлива мелодія і такі похмурі вірші звучать. Що це могло бути?

 Ведучий: А я здається зрозумів. Це говорять овочі та фрукти, що на столах у нас. Чуєш, яка приємна насолода в цих словах, вони задоволені красою навколо, але тужать за останніми сонячними днями, адже поглянь у вікно. На дворі осінь, а якщо осінь, то скоро і зима.

Ведуча: Ти знаєш, вони задоволені собою, задоволені і осінню, адже як би не осінь, не лежати б їм тут такими гарними, нарядними на цьому святковому столі.

 (В цей час до залу входить Осінь у розкішному віночку жовтого листя, осінніх квітів. Урожаю, що також у віночку із пшеничного та житнього колосся. Ведучі зразу ж помічають).

Ведучий: Поглянь-бо, а до нас уже гості завітали. А ми тут говоримо, говоримо і зовсім забули, що у нас сьогодні таке велике свято. І скільки гостей запрошено до нього.

Ведуча: У школі свято урожаю. І гості в школу поспішають, А ми тут трошки забарились, Можливо, в чому й прогнівили.

 Урожай: Здрастуйте, дорогі наші друзі! Я б не сказав, дивлячись на вас, на всіх, хто зібрався тут, в такій кількості, на всіх запрошених, що хтось забарився.

 Осінь: А я і не подумала, що на нас тут чекають стільки людей. Це ми, дорогий врожаю, очевидно забарилися трохи, поки обходили свої володіння. Сьогодні ми прийшли на свято, Щоб усіх вас привітати, Хай будуть завжди в ріднім краї Багаті, щедрі урожаї!

 Урожай: Ціле літо я ріс у полях, З кожним днем добираючись сили, Слава дружнім робочим рукам, Що мене для достатку зростили.

Ведучий: Заходьте, гості дорогі. Ми дуже раді зустрічати вас на нашому святі. Як відразу весело на душі стало, а то ми справді й зажурились. І що не тільки ми, а й всі овочі й фрукти засумували без вас.

Ведуча: Чули б ви, яких сумних пісень співали вони.

Осінь: Ні, ви без нас не сумуйте. Ми з Урожаєм ніколи не виростили б вас, не будь поруч завжди ось цих юних трударів, які допомогли вам прибути на це свято, і знайти такі чудові та зручні місця. І тепер ви по праву належите їм, своїм господарям та їх дбайливим наставникам.

Урожай: І знайте мої любі друзі, що головна заслуга в тому, що ми такі дозрілі, такі веселі, щасливі сьогодні - трударя-людини, що зростила нас. Ще раз всім наголошу це прекрасне ім’я - Трудар! Саме йому ми і присвятимо сьогоднішнє свято.

Осінь: Кожне зерно він виходив од весни і до інею. Попід серцем вигойдував, як мале дитинча. Кожен колос зове його, наче батька по імені, по-синівськи, довірливо припада до плеча. І скільки поля засіяно, скільки золота в колосі; не питай, не лічи. На хлібах його виросли Космонавти й маршали, Світлоокі мислителі, Ковалі й орачі. (Звучить пісня "Слава робочим рукам")

 Ведучий: Наші учні і всі, що зібралися тут, не відстають його величність "Трударя", адже вони всі ніколи не відстають від нього.

Ведуча: Так, вони завжди допомагають збирати урожай і вирощувати його з весни й до осені. Це знайоме всім - де і звідки береться хліб. Учень: Приносив тато мені окрайця. Казав, що в житі підня у зайця, Була у тім хлібі знайома казка, Пропахла степом отецька ласка. Учениці: У ньому краплі жаркого поту Рух роботящих, жагуче злото, І людське щастя на всі часи, Будь гідний хліба, який їси. ("Звучить пісня "Мене в дитинстві вітер колихав")

Урожай: Я приходжу в гості осінню лише до тих, хто трудом своїм закликає мене до себе. І приходжу я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, з якою я відвідую кожну хату, де живуть такі хороші трударі і залишаємося там на всю зиму. І аж до наступного урожаю.

 Осінь: А де ж вона зараз, твоя родина? Урожай: Вона тут є, завжди вона зі мною. Вона також там, де робочі руки. Ви знаєте її. Ось її делегація.

( Входять овочі ). Цибулина: Як не віриш - перевір, На мені 12 шкір, А вгризеш - в сльозах покинеш, Бо я звуся - цибулина.

Картопля: Мене смажать, мене варять, Хоч отрутою і кроплять, Всі мене їдять і хвалять, Звати як мене? Картопля.

Квасоля: Не стелюся я спати долі Дерусь вгору. Я - квасоля .

Гарбуз: Повз, мов танк я на город, Повз й на грудки і загруз, Та чомусь мене в народі Звуть не танк. А як?.. Гарбуз.

 Огірочки: Ми зеленої всі масті, Всі довгасті, всі смугасті. Прив’язали нас в рядках, На зелених ланцюжках. Гарбузові сини й дочки, А зовуть нас - огірочки.

Буряки: Є у нас брати столові, Учні всі у нашій школі. Виривали їх на полі, Ми зростали там рядками, Люди звуть нас - буряками.

 Диня: Я на грядці сонцем сяю, Родичів багато маю, Гарбузову господиню Усі знають. Хто я? Диня. Ведучий: А чи живі, чи здорові, овочеві делегати?

Овочі разом: Живі всі, на смак чудові. І до свята всі готові.

 Осінь: Ось і зібралися всі разом. Ми всі готові до свята. А тепер давайте подивимось, як до свята підготувалися наші учні.

Урожай: Що ж, радий, що ви так гарно підготувались до свята. У вас справжні робочі трудівничі руки. Спасибі вам.

Осінь: І я дякую усім. Уражай залишається з вами, а я піду, адже скоро прийде зима. І я мушу звільнити їй своє місце. Адже рівно через рк я знову завітаю до вас у гості. Тому на прощання давайте я вас пригощу своїм осіннім короваєм . (Пригощає). В цей час звучить голос із мікрофона за кадром під тиху мелодію пісні "Хліб всьому голова"

: В святковому сяйві зорі, Оджнивували жниварі, В амбарах збіжжя не вмістить, Яке то щастя - хліб ростить. 2. Медова пахне свіжий хліб, 1. В село ведуть останній сніп. (Осінь закінчує всіх частувати короваєм, вклоняється, виходить. А коровай і овочі водять свої хороводи, звучать пісні, танці, ігри, розваги).