Андріївські вечорниці

Андріївські вечорниці

  Сцена прикрашена ніби світлиця господині.

Обладнання: калита, палиця зі стрічкою на кінці для прив’язування калити, писак, горщик із сажею (можна розтовкти активоване вугілля), на столі горщики та банячки із макетами вареників (можна зробити із білих серветок),  тоненькі лозини (для ворожіння дівчат), горщик із водою, батьки заздалегідь готують вареники, пироги та млинці для пригощання всіх гостей в залі).

  Вчитель:  Добрий день дорогі друзі. Ми раді вітати Вас в нашій господі.

От ми й зібралися в дружному  колі, щоб більше дізнатися про свято Андрія та українські народні звичаї і обряди, щоб віддати їм шану.

Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях столиці України - Києва.

Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".

В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, себто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя.

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня.

 Отож, перенесімося з вами у минуле і уявімо українське тихе село. Вечоріє. Аж раптом зимове повітря пронизує дівочий сміх, чути жарти й пісні, То хлопці й дівчата збираються на вечорниці.

Звучить пісня  «Добрий вечір, дівчино куди йдеш?»

Заходять діти в національних костюмах (Хлопці з одного боку, дівчата з іншого, підходять до сцени) і співають пісню.

 Дівчина.

 Ото взяли та й сказали.

 Куди ми помандрували.

 Нині всі дівки гадають,

Хлопці ж їм всі заважають.

  Дівчина.

Тож ходім,  дівчатонька,

Та до тітки в хатоньку.

 Будемо гадати, долю закликати.

(Дівчата забігають до світлиці  (на сцену)).

  Добрий вечір, тіточко,

Наша люба квіточко.

 Господиня

 Добрий вечір, дівоньки,

ясні мої зіроньки!

 Дівчина.

 Ти за нами сумувала?

Дівчаточок виглядала?

  Господиня:

Звісно , любі, я чекала,

 Вам вечерю готувала:

 І варенички й узвар,

 І чарівних трав узвар.

 Поспішайте , дівчатонька,

 Все приготувати,

 Бо пора вже вечорниці

 Всім нам починати.

Зваримо вареничків

 Біленьких, смачненьких,

Та й запросим  до нас в гості,

 Хлопчиків гарненьких,

 Щоб вони разом із нами

Гарно погуляли,

Андріївські вечорниці

 Піснею стрічали.

Дівчата підходять до столу. Ліплять вареники та співають пісню.

  Дівчина.

 А давайте  поворожим

Що тут вдіяти ми зможем???

 Господиня.

Гілки з вишні ми  поставим

 І на них все загадаєм:

 Як розпустяться листочки -

Заміж вийде чиясь дочка,

 Якщо пустить пагінець –

Через рік йде під вінець.

 A зів’яне – то погано…

Але в нас все буде гарно.

 Мерщій гілочки беріть

 і за мною говоріть.

 Усі разом

 Ух-ух-ух!!! Втікай з хати злий дух! (з рази)

 Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.

 Ух-ух! Ух-ух!

 Хай тут буде добрий дух!

 Злий дух уступися!

 Святий Андрію, заступися!

Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати.

   (Махають гілочками навколо себе)

  Господиня.

 В воду гілочки мочайте,

До Різдва тепер чекайте.

(Дівчата ставлять гілки у посудину з водою).

  Дівчина.

 Ой, а я у черевичках сьогодні на святі .

 І я знаю що і з ними можна погадати.

 Чобіточку, мій новенький,

 Теплий, теплий і гарненький

 Вкажи халявкою дорогу,

 Хто посланий мені від Бога.

  Дівчина.

 Лети. Впади та не розбийся,

 Із вулицями розберися.

Й минувши вуличку Івана

 Вкажи на вулицю Степана.

  Дівчинка.

 А я свій кину aж під  хмару,

 Хай розшукає мою пару.

  Дівчинка.

 І торік я чобіток кидала

Та щастя свого не впіймала.

 То ж хай тепер оцінять люди,

 А може й доля не забуде?

  Дівчина.

 Нема чобіт, то  що робити?

У мене валянки підшиті

 Кину просто навмання,

Нехай долю доганя.

   О добре чую,  гарно впав

 Аби в снігу не пропав.

 А тепер ходімо, подивимось,

 куди наші халявки показують та нас поведуть.

  Господиня.

 Стало в хаті холодати.

По дрівця  б когось послати.

  Дівчина.

 Я піду, давайте, тітко,

 Наберу дровець верітку.

 (Дівчина виходить з хати)

  Дівчина.

 Ой. Я знаю, як гадати!

 Треба дрова рахувати.

 Парна кількість – буде в парі.

 А як ні хай зачекає.

(Повертається дівчина з дровами)

 Дівчина.

 Де так довго ти блукала?

Що, коноплі засівала?

 Давай дрова порахуєм!

 Бути тобі в парі чи ні?

 (Рахують)

Дівчина. Бути тобі в парі, чуєш!!!

  Господиня.

Час нам калиту випікати.

 Замісимо тісто швиденько,

 Випікайте калиту вправ ненько.

 Обтикайте її калиною, медом змастіть.

Щоб калита смачною була,

Щоб вона сяяла на столі

 Весь вечір. Як символ свята.

Ти, __________. Тісто міси.

Ти, ____________, колосочками, зубчиками

промінчиками калиту прикрашай.

 -А ти , Наталочко, в печі дрова розкладай навхрест

 бо навкісний хрест у народу нашого є символом сонця і вогню.

 Дівчина.(розкладаючи вогонь)

Гори, вогонь, ясно,

 Спечи нам калиту красно!

 Щоб ми її кусали і горя не знали.

 Господиня. Калиту бере та підносить до печі.

  Дівчина.

Бере горнятко і окроплює господині дорогу.

Водице – студенице,

  окропи калиті дорогу.

 Від печі до порогу,

А від порогу до стелі,

Щоб ми були гарні та веселі!

  Дівчина:

 А ось кашник із кашею,

 А до нього маку для смаку!

 Дрібно та багато,

 Щоб хлопці ту кашу їли,

На нашу вулицю гулять ходили.

  Господиня.

Поки калита печеться, ви б, дівчата,

  заспівали чи затанцювали!

Дівчата танцюють.

 Господиня.

(Заглядає в піч)

 - Ой. і калита вже спеклася.

 (Витягує калиту)

 Прикрашайте, дівчата калиту

 Прикрашайте! Побажання промовляйте.

 У небо наша калита, у небо,

А ти, сонечко, підіймись

Та на нас подивись:

 Ми калиту чіпляємо,

На місяць поглядаємо,

 Свою долю-радість закликаємо.

Дівчата. Ой, хлопці ідуть.

  Чути сміх, галас… За кулісами хлопці співають :

  «Ти ж мене підманула,

ти ж мене підвела,

 Ти ж мене молодого

 З ума розуму звела»

Заходять хлопці. Співають пісню, дівчата підспівують.

  Хлопець:

Добрий вечір вашій хаті,

 Уклін господині.

Ну й  веселі вечорниці в нашій Україні.

 Хлопець.

Добрий вечір, господине, славна молодице.

 Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці.

 Всі хлопці.

 Сонце заходить, а калита сходить!

  Дівчина.

Що ж заходьте любі хлопці,

 Просим до світлиці.

 Може з вами веселіші

 будуть вечорниці.

  Хлопці.

 Авжеж, будуть веселіші,

 Бо ми на язик гостріші!

 А ви. Мов ті миші,

 Сидите у тиші.

  Хлопець.

 Розкажу я гумореску.

Буду  жартувати.

 Всіх дівчаток і гостей

 буду розважати.

  Гумореска.

ПЕРЕМОЖЕЦЬ

 Стадіон. Неділя. Спека.

 На доріжці - бігуни.

Незабаром вже примчаться

 Всі до фінішу вони

 На трибуні каже жінка:

 - Мчать, як вітер, хлопці ці.

 Мабуть, виграє змагання

 Той, що хустка на лиці.

 Чоловік знизав плечима

 І за руку жінку - смик:

 - Люба, ти не розібрала.

 То не хустка - то язик

  Господиня.

 А що цікавого нам Гриць розкаже?

  Гриць. А я люблю все, особливо на печі спати!!! (Лягає)

  Всі діти виконують пісню «Грицю, Грицю, до роботи»

Хлопець.

 Що ж, пожартували й досить.

 Мій живіт вже їсти просить.

  Дівчина. Милі гості, просим сісти,

 Вареники будем їсти.

 Вареники непогані.

 Вареники у сметані.

  Дівчина.

 Вас чекають у макітрі.

 Вареники дуже ситні.

 Білобокі, круглолиці.

 З української пшениці.

  Дівчина.

Їжте, їжте, просим щиро.

 Вареники наші з сиром.

Діти співають пісню «А мій милий вареників хоче», а по залу дівчата роздають  вареники, пироги та млинці.

Господиня.

 Ну й розвеселили ви мене.

  Ми ж про калиту забули.

 (Виносить калиту)

 Рум’яна та ясна,

На весь світ прекрасна!

  (Промовляє до гостей у залі)

 Добрий вечір! З калитою

Будьте здорові!

 З калитою золотою,

 З пресвітлим святом Андрія!

Хлопець.

 І нарешті, калита,

 Наче сонце, золота.

 Хто вкусить калити хоч раз,

 Той буде першим серед нас.

 Нумо хлопці і дівчата,

 Хто з нас буде починати?

  Хлопець.

 Ой громадо, чесні люди,

 Я найпершим хочу бути.

(Сідає на рогача)

 Їду. Їду я до річки,

 Ой дайте вкусити калити хоч трішки.

(Спроба невдала. Чухає потилицю. Писар маже його сажею)

  Хлопець.

 Калито, смачна, рум’яна.

 Подивлюсь, аж голос в’яне.

Скажи. Як тебе дістати?

Як таємницю розгадати?

(Підстрибує. Кусає, Всі регочуть)

  - смачна калита, вкусив. Аж душа засіяла!!!

Дівчина.

 Ще ні разу не стрибала,

 Калити не куштувала.

(Підстрибує. Але не вдало ,писар маже її сажею)

  Хлопець.

 - діду, діду, калиту кусати їду!

 - Звідки ти?     

 - З калитви.

 - Чого хочеш?

 -  Калити!

 - А не боїшся чорноти?

 - Ні!!!

 - Тоді присядь.

(Хлопець присідає, писар маже його сажею).

 Дівчина.

 -Діду, діду, калиту кусати їду!

 - Звідки ти?

 - З калитви.

- Чого хочеш?

 -  Калити!

- А не боїшся чорноти?

 - Ні!!!  Не боюся.

 (Дівчина підстрибує, кусає калиту)

  Намагаються доїхати до калити і вкусити всі бажаючі.

  Хлопець.

 Щось так швидко вечоріє,

 У світлиці вже темніє.

 Треба свічку запалити.

В гості нічку запросити.

 (Запалюють свічки на столі).

  Дівчина бере зі столу  в руки свічку і читає молитву до святого Андрія.

  Світло в залі темніє.

  Молитва

 Ісусе любий, Ісусе милий,

 Вже ангели в небі зірку засвітили,

 Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні

 До Тебе підносим маленькі долоні.

 І молимось щиро за маму, за тата,

За діда, бабусю, сестричку і брата.

 За всіх, кого любим,

За всіх, хто нас любить,

 Що нам помагають і ніжно голублять.

 Дозволь нам щасливо цю ніч переспати,

 Набратися сили, здоровими стати.

  Господиня.

 Ой, дітоньки,мої любенькі,

Скоро, скоро день біленький.

Вас давно батьки чекають.

 Спокійного сну не мають.

  Хлопець.

Вже б годилося йти спати,

 Бо на Свято Андрія

Треба всім до церкви зраненька встати

У Всевишнього та Святого Андрія просити благодаті.

 Щоб у всіх збулась надія й заповітніша мрія.

 А для того має бути  у кожного сильна віра.

Всі встають.

  Хлопець.

 Ми гуляли. Веселились,

 Усім весело було,

 Вечорниці за вершились,

 І здається все пройшло.

  Хлопець.

Ні. Так просто не проходить. -

 В серці струночка бринить.

Про Андрія вечір – спогад

 В нашім серці буде жить.

  Хлопець.

Дякуємо господині за теплую  хату,

молодим нашим дівчатам за цей стіл багатий.

Господиня.

Нехай гостей на всі свята

 І в вашому домі так буде багато.

  Виконується пісня.

«І в вас і в нас все буде гаразд

Щоб ви і ми щасливі були».