виховна робота

виховна робота

 Ведуча. Міжнародним символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, яка поєднала людей багатьох країн. 1 грудня  1988 р.оголошено Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом. Зареєстровано першу смерть від СНІДу в Україні.

 Жоден захід в області СНІДу зараз не обходиться без "червоної стрічки" - шматочка шовкової стрічки, складеної в особливий спосіб. Червона стрічка - міжнародний символ боротьби зі СНІДом, який використовують як логотип і ВООЗ, і агентства ООН і незлічена кількість добродійних фондів.

  Американському художнику Франку Муру було призначено увійти до історії як "творцеві червоної стрічки". Саме так його згадували в некрологах, коли він помер в 2002 році в результаті лімфоми - раку, пов'язаного зі СНІДом. Треба відзначити, що до цього він жив з ВІЛ-інфекцією більше 20 років. Те, що головною справою його життя всі до цих пір вважають шматочок шовкової стрічки, може видатися досить дивним.

  Своє "відкриття" Франк Мур зробив, працюючи в асоціації художників "Візуальний СНІД", яка об'єднала в 1980-х роках ВІЛ-позитивних людей мистецтва, і продовжує успішно діяти і понині. Захворювання наносило сильну утрату культурі - вже багато талановитих художників, музикантів і інших людей мистецтва померли від СНІДу. Активісти вирішили привернути увагу саме до цього факту, щоб хоч якось "розворушити" суспільство.

  Ідея Мура була проста, і, як будь-яка геніальна думка, вона вже давно "витала в повітрі". Справа була в 1991 році, і Мур звернув увагу на те, що сусідня сім'я носила жовті стрічки - на знак надії, що їх дочка-військовослужбовець благополучно повернеться з Персидської затоки. Стрічки складалися так, що нагадували перевернену букву "V" - символ перемоги. Для природженого активіста, Франка Мура, боротьба зі СНІДом теж була війною, хай і "внутрішньою" - битвою, якій не видно кінця, а втрати все продовжуються. "Стрічка може бути метафорою і для СНІДу теж", - вирішив він.

  Був вибраний червоний колір - колір крові, однієї з рідин людського тіла, в якій міститься вірус, але так само і символ "кровного братерства", і пристрасті, яка завжди рухала Муром. Художники з "Візуального СНІДу" на якийсь час залишили мольберти, зосередившись на складанні стрічок - їх робили сотні і сотні тисяч, оскільки проект потрібно було зробити популярним в найкоротші терміни.

Справжнє визнання проект отримав тільки під час церемонії вручення нагород "Tony Awards" в 2000 році. Всіх номінантів і учасників переконали надіти червоні стрічки. У прес-релізі проекту йшлося: "Червона стрічка (перевернене "V") стане символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДУ. Найбільша надія, яка пов'язана з цим проектом, - це те, що до 1-го грудня, Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, ці стрічки носитимуть у всьому світі". З тих пір стрічки стали просто частиною дрес-коду на Оскарі і подібних "тусовках". Художники добилися бажаної мети - СНІД почав, хай і неявно бути присутнім в центрі суспільної уваги. Проста стрічка порушила "обітницю мовчання" відносно епідемії.

Ведучий. Сьогодні у всьому світі червона стрічка символізує:

Усвідомлення серйозності ВІЛ/СНІДу;

Надію на те, що буде знайдено вакцину від ВІЛ і ліки від СНІДу;

Солідарність із людьми, які живуть з ВІЛ, їхніми близькими, рідними і друзями;

Пам’ять про мільйони людей, життя яких забрала ця недуга;

Протест проти істерії і невігластва, дискримінації та суспільної ізоляції людей, що живуть з ВІЛ.

(Входять учні із червоними стрічками)

Учень 1. Обираєм безпечне життя, 
Алкоголь та куріння здолаєм.
ВІЛ та Снід відійдуть в небуття 
Якщо правила запам’ятаєш 

Учень 2. Більше спорту та пий лимонад
На футбол, чи гайда на рибалку
Взимку з друзями йди на хокей
потім разом усі на качалку.

Учень 3. Молодь нова сила
Діти проти СНІДУ!
Добре пам’ятайте,
Всіх застерігайте !

Учень

Життя єдине й неповторне,

Батьками й богом дане нам.

Воно красиве й благородне.

Пізнати його можеш лише сам

Хвилююче, різноманітне,

До нього тільки придивись

Життя п’янить, чарує, квітне

Любов’ю й щастям ти насолодись

Життя це скарб і це удача,

Це пісня, це кохання, це задача

Замисліться, чи правильно живете, люди

Життя – єдиний час, вже іншого не буде

Ведуча. До вашої уваги, інформація про відомих зірок, які пішли з життя через хворобу СНІД, підготовлена учнями нашої школи.

Учень. Фреді Меркурі та його рок – гурт «Квін» швидко набули популярності.

Їхні пісні користувалися незмінним успіхом. Фреді Меркурі стає одним з найбагатіших музикантів  британської шоу – індустрії.

Останні дні Меркурі були жахливі. Він уже не міг їсти, погано бачив і говорив, важко дихав, нікого не впізнавав.

- « Хочу підтвердити: аналіз моєї крові виявив вірус імунодефіциту людини.

У мене - СНІД. Я тримав цю інформацію в секреті, щоб зберегти спокій рідних та близьких . Та настав час повідомити правду моїм друзям та прихильникам. Сподіваюся, що всі вони об’єднаються у боротьбі з  цією жахливою хворобою. Незабаром Фреді не стало. Він досяг успіху, але загинув від СНІДу.

Учениця. Ще одна видатна зірка балету, яка померла від цієї страшної хвороби – Рудольф Нурієв.

Рудольф Нурієв досяг величезного успіху в своєму творчому житті. Він виконав усі провідні чоловічі партії класичного балету. Соліст театру  у Санкт – Петербурзі, зірка Лондонського королівського балету, директор балетної трупи. На кумира прихильники чекали в різних куточках Землі. В 1984 році великому танцівникові повідомили, що він інфікований. Спочатку цю звістку Нурієв сприйняв спокійно, бо розраховував вилікуватися за допомогою своїх грошей. Відтоді він витратив на лікування до 2 млн. доларів США на рік. Стан здоров’я погіршувався.

• « Тепер мені кінець?» - запитав він лікаря.

Тепер настав його кінець. Всі творчі й життєві плани Рудольфа Нурієва перекреслив СНІД.

Ведучий. Послухайте ці імена:

Американський баскетболіст – Ірвін Джонсон.

Джазовий трубач – Майлз Девіс.

Художник – графік – Кіт Харінг.

Французький філософ – Мішель Фуко.

Олімпійський чемпіон з фігурного катання -Ондрей Непела та ін.

Цих талановитих людей також затягнув у свою пастку СНІД.

Засобу вилікувати СНІД не існує. Вірус виявився складним. Він постійно змінюється, потрапляючи від однієї людини до іншої, змінюється навіть у процесі  лікування.

Ведучий. Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім'ю.

Ведуча. Послухайте легенду.

        Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий

Мандарин (знатний вельможа). Увесь день його складався із примірок вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум… Так минали дні за днями, роки за роками… Аж ось країною пішов поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, найрозумніший за всіх на світі. Дуже розлютився на те Мандарин: «Хто може називати якогось там ченця найрозумнішим на світі?». Але вигляду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити його: «Я візьму у руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве? І якщо ченець скаже , що живе -   я розчавлю  метелика, а якщо мертве – випущу його!

       І ось настав день зустрічі. У залі зібралося багато людей, усім кортіло послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі.

      Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися і до зали ввійшов невеликий, худорлявий чоловік. Він підійшов до Мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання.

Мандарин сказав: « Скажи но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?».

Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «Усе в твоїх руках». Збентежений Мандарин випустив метелика з рук і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.

        Отже, лише від вас залежить, чи буде ваше життя довгим і щасливим.

Ведучий. Кожну хвилину ми робимо свій вибір.

Ведуча. Ми турбуємось за себе та за своїх близьких.

Ведучий. А обачливість – це основа нашої поведінки!

(Виходять учні)

1-й. Кохання – справді, штука класна,

       Але прошу, не забувай,

       Гострот ніколи не шукай.

2-й. Бо СНІД, то злісний ворог людства,

       Він може причаїтись скрізь.

       Тому його ти стережись.

3-й. Життя –єдине й неповторне,

       Батьками й Богом дане нам.

       Воно красиве й благородне.

       Пізнати його можеш лише сам.

4-й. Хвилююче різноманітне,

       До нього тільки придивись,

      Життя п’янить, чарує, квітне.

      Любов’ю й щастям ти насолодись.

5-й. Як почуєш – серце завмирає,

       Від Сніду наслідки сумні,

       Від нього ліків ще немає,

        Тому ми скажем:

(Усі разом) СНІДу – НІ!

Учень.

  Коли ти на уколи ходиш,

Новенький шприц собі купуй,

Бо СНІД завжди навколо бродить,

Тому ти сам себе рятуй.

За те, що я попереджаю,

Прошу, на мене не сердися,

Бо СНІД зненацька нападає,

Тому його ти стережися!

Учень.

 Зробити зачіску щоб модну,

Чимдуж у перукарню йди.

Та може бути де завгодно

ВІЛ-вірус – зародок біди.

Тому тебе попереджаю:

Стерильність ножиців дивись,

Слова на вітер не кидаю,

Тому хворобу стережись!

Монтаж (на сцену під музику виходять 5 дівчат у чорних плащах із відлогами (капюшонами)

1.ВІЛ – темним полотном світ накриває!

2.СНІД – чорною чумою по світу блукає!

3.ВІЛ – багато нещасть людству несе!

4.СНІД -  він перед прірвою постає!

    Дівчина 1.  На людські очі полуда падає,

                   Людство хороші часи згадує.

                        Люди знаходяться в страшному сні,

                        Він не закінчується вранці, ні!

    Дівчина 2.  Тягар щороку все більш полягає,

                        Над людством загроза все більше зростає.

                        І світло в кінці тунелю зникає,

                        Бо виходу з нього – немає!

    Дівчина 3.  Загроза перед світом постає.

                        А відповідальність хто понесе?

                        За важкі й трагічні втрати,

                        Наслідки яких так важко долати.

    Дівчина 4.  Отямтесь! Просніться! Не спіть на ходу!

                         Боріться, відвертайте найважчу біду!

                        Не дайте людським життям пропадати –

                         Їм ще жити, буяти!

    Дівчина 5.  Хай не гинуть просто люди,

                        Хай СНІДу повік не буде!

                        Не будьте ви, байдужі

                        До вселюдської біди!

Ведучий 2.

Учені не втрачають надії, деякі навіть упевнені, що медикаменти, спроможні перемогти ВІЛ,  неодмінно з’являться в найближчі роки. Що ж до вакцини для масового застосування, то, за їхніми прогнозами, вона з’явиться вже в нашому столітті. А поки що всі зусилля науковців і громадськості треба спрямувати на профілактику СНІДу – такі перспективи на найближче майбутнє.

          А ми маємо пам'ятати: здоровий спосіб життя, чистота у взаєминах - найкращі методи профілактики СНІДу.

Ведучий 1.

          Після надто важкої, а простіше, жахливої інформації, яку ми сьогодні почули, просто неможливо не вибрати життя. Нехай усе жахливе, що сталося з іншими, обійде нас, залишиться далеко-далеко. Нехай кожна людина до кінця усвідомить усю небезпеку, яку несе СНІД, і зробить усе можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю.

Хочеться закінчити такими словами:

Ми бажаємо: любіть свою сім’ю,

Збережіть її від страху і жалю.

Будьте твердими у справах і думках,

Тільки у хороших.

Не давайте вас зламати й підкорить,

Бо на світі треба гідно всім прожить.

Кожен з вас це може.

Дякуємо всім за увагу.

Зима 1932 – 1933 років видалася страшна…Нашу  землю  спіткала  мовчазна , страшна біда.  Вона  ходила  від  дверей   до  дверей ,  від  фіртки  до  фіртки,  від  села  до  села .  Ця біда…  Голодомор - так  звана  мовчазна  голодна  смерть . За  різними  даними  від  сталінського  терору  загинуло  7-20 млн . чоловік . Але  на жаль  точні  дані не можна встановити .

      З  настанням  темряви  засвітіть  і  поставте  свічку  на  підвіконнях  так , щоб  її  було  видно  знадвору .  Цей  вогник  символізуватиме  нашу  скорботу  і  пам’ять   про мільйони  загублених   життів .  А  також  на  честь  пам’яті  жертв  геноциду  Українського  народу  вшануйте  їх хвилиною  мовчання.

Ева.1 уч. Голодне лихоліття найбільше вразило дітей. Третина всіх померлих від голоду – діти. Весна… А над селом нависла чорна хмара. Діти не бігають, не граються. Ноги тонесенькі, голова схилена до землі, а обличчя майже немає.

Рената.Виявом дитячої смертності не займався ніхто. В Україні було 55 тисяч сіл і в кожному помирали діти.
Віка. Щоб не дивитись на муки своїх дітей, матері прискорювали сумний кінець. Натопивши маковинням хату, закривала ляду мати. І на ранок усі діти мертві.
 Яна.Спіть діти, спіть міцно,
Янгол божий на порозі,
Вже не буде їсти хтітись,
І не будуть пухнуть ноги.
Натопила маковинням
Затулила лядку й комин,
І в тумані темно-синім
Заспівала колискову:
Спи, синочок, горе-ласку, засинай навіки, доню…

Ната. Голодомор,  ой, як  це страшно,

Це  помирали  люди  із  села.

Все  це  було  на Східній  Україні,

Де  влада  будує нове їм життя .

І  люди  вступали  у  їхні  колгоспи,

А  хто  не  вступив  - виганяли  із  сіл,

В  Сибір, до  Уралу, геть  на чужину.

Назавжди  покинувши  рідну, Вкраїну .

Там  люди  гинули  в нужді  і  злиднях.

Мільйони  із  них  не  вернулись  назад .

Ті  люди  страждали, ті  люди  вмирали:

І  мати ,  і  батько, і  донька,  і  брат.

Вже  82  років  минуло ,  відтоді  .

Та   біль  той  не вщухне, і  рани  болять.

Про  це  не  забудьмо !

Про  це  пам’ятаймо !

Ми  мусимо  всі  ті  часи  пам’ятать !
Юля. уч. /на сцені з”являється мати-Україна, запалює свічку, звучить ф-ма, на сцену і в зал виходять діти зі свічками/

УкраЇна
Богородице! Матір наша небесна! Куди ж ти відійшла? Чого жзалишила мою землю і народ мій на поталу червоних дияволів? Чи ж не бачиш криниці, повної українських сліз? Чи ж не бачиш, що то вже не я – Україна, а велетенська могила? Де ж ви, сили небесні?!(Україна (шепоче) Дітоньки мої, заждіть! Івани, Марії, Тараси, стривайте!
Куди ж ви, як же я без вас? (голосніше) Прости, небо! Прости, земле! Простіть, зорі! Всі сили земні і небесні, простіть!

Вася4. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великого Голодомору.

Карина.Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо — українці.

Міша6. Хай же пам”ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави, на власній землі!

пісня «Боже, Україну збережи»/

Велика родина була у Петренків: Матуся і тато, бабуня і дід, Чотири синочки і доня Оленка — Охочим до праці й щасливим був рід. Сміялась матуся, закохана в тата, Навчала бабуня малих онучат. Сім'я незаможня, любов'ю багата, Та хліба до столу завжди вистача. Долівка помазана глиною чисто,

А зверху солома на ній для тепла. У запічку пахне духмяним любистком,

І вечір зимовий іде спроквола. На комині вузлики гріються з маком, З насінням петрушки, з чорнушкою теж. А піч зігріває всіх ніжно і м'яко, І дідова казка… І пісня — без меж. Отак би їм жити в щасливій родині…

Аж тут тридцять третій снігами несе. Ідуть активісти о ранній годині

Зерно відібрати, загарбати все. Вже тягнуть з-за комина вузлики з маком,

І плаче матуся і бабця стара. І падають в ноги, і просять всіляко, А ті забирають останнє з двора. «Ну як тепер бути? Забрали корову І все до зернини. А діти, а ми?» Ідуть тато з дідом копати в діброві Якогось коріння посеред зими. На городі пусто. В хаті мертва тиша. І синки опухлі Мов живі мерці. Знов оладки з листя— І водиця в кухлі Ось і всі наїдки У її руці.

Пропікають очі Материну душу. І сама голодна, І в очах туман. Чоловік поїхав У краї далекі Поміняти речі На якийсь наїж. У льоху сховала ,Зерняток півглека —Перерили землю І знайшли… Грабіж!Хто ж таке затіяв Учинити горе? Жевріла ж надія Вберегти синів. Декілька зерняток У голодну пору Врятували б діток…Але світ зимів.Вже часник на лузі Вигребли з корінням, Обірвали липу, Кропиви нема. Не зійшла картопля Саджена лушпинням…Люди, мов примари. Голод. Смерть. Пітьма. Сизим літнім ранком Чоловік до хати Не прийшов — приплівся На хитких ногах. Він приніс в торбинці Хліба дві буханки, Вісім картоплинок І один киях. Все оте багатство Їм дало надію, Що сини ще будуть Бігати в дворі. І в краях далеких Хтось зерно посіє І не дасть померти Їм і дітворі. І молилась мати Всім богам на світі, І варила зерна На одній воді. І по три зернятка Віддавала дітям, Щоб жували довго Зубки молоді. А сусід під тином, Мов собака, виє. Роздирає груди І лице своє. З'їв синочка, ситий, Він не розуміє, Що страшніш за звіра Відтепер стає. Ліпиться малеча До худого тіла. В батькові долоні Туляться вуста. «Таточку, не з'їжте, Як Матюшу з'їли, Будемо слухняні…» Він їх пригорта. «Ви не бійтесь, діти, То нещасні люди. Їм затьмарив голод Розум і серця. А минеться літо — Там кислички будуть. Наберуться сили Зморені тільця. І шипшина, й терен, Глід і горобина, Бузина й калина Вмерти не дадуть. Восени до столу Буде і хлібина. Тільки треба літо Якось перебуть».

Стояли хати у морози взуті, Закутані у латані сніги…А на печі в лютневій каламуті —Замерзлі люди, наче батоги. У хаті морок, нікому ховати Мерців, яким не дошкуля зима. І обнімає мертвих діток мати, Вона мовчить, бо вмерла і сама! Хто слово скаже, пом'яне померлих, Вони жили й любили на землі, За що, питаю, їх зі світу стерли, І розчинили в забуття імлі?!Ну хто згадає материні руки, Що притискали ніжно немовля, І хто відчує передсмертні муки? —Сама холодна й мертве янголя. На світі зосталась з великого роду Єдина Оленка… За всіх пожила…Залишилось з того святого народу Лиш декілька душ із усього села

Не мовчимо! Бо нас тепер багато!

Не мовчимо! Не дасть змовчати біль

Загублених, замучених тим катом,

Що нині лаврів пожинає хміль.

Не мовчимо! Бо з нами кожен третій,

Померлий в той страшний голодомор.

Бо з нами двадцять другий, тридцять третій

І в сорок шостім пережитий мор.

Не мовчимо, братове українці!

Ми ж так мовчали в пору ту тяжку,

Бо молимося хлібові, хлібинці,

Що гірко дістається на віку.

Не мовчимо! Доволі спати, брате,

О, сестро, сльози витирай з очей.Не мовчимо! Не можна нам мовчати,

Бо в душах зойки тих страшних ночей.